
Недільна школа нашого храму здійснила подорож у Мілан
"Світ – це книга, і ті, хто не мандрують, встигають прочитати лише її першу сторінку" - Блаженний Августин Аврелій.
Черговою сторінкою цієї книги мандрівок стало величне італійське місто - Мілан.
Оскільки авіасполучення через війну в Україні недоступне, вирушили до кордону з Києва потягом.
21 січня на шляху до кордону з Румунією наша група на чолі з протоієреєм Миколаєм Данилевичем та священником Василієм Яворським відвідала святині міста Чернівці. Помолившись за Божественною Літургією у Кафедральному Свято-Духівському соборі, відвідали головні храми міста та Буковинський жіночий монастир. Насамкінець перебування в місті відвідали єпархіальне управління, де разом колядували.
Отримавши подаруночки від митрополита Мелетія відправились у місто Сучаву (Румунія). Вклонившись мощам мученика Іоанна Сучавського відправились в аеропорт.
Пізно ввечері літаком прибули у м. Бергамо (Італія). У Мілані паломників прийняли прихожани з парафії УПЦ - українці, що емігрували в Італію.
Перший день перебування в Мілані почався з Божественної Літургії на місцевій парафії УПЦ. Очолив її отець Миколай, якому співслужили отець Олег, українець за походженням та отець Василій. Після служби на всіх чекав сніданок та знайомство з місцевими італійсько-українськими підлітками.
На другий та третій день наша група піднялася на верхівку собору Дуомо, оглянувши Мілан з висоти пташиного польоту.
На чолі з Юлією Сітарською, нашим гідом, ми всі відчули велич італійської архітектури - Кастелло, Галерея Вітторіо Емануеле та Сан Бернардино, Дуомо, Базиліка св. Амвросія Медіоланського та інші.
Також нас запросили у школу «Scuola Regina Mundi», де кожен з нас мав можливість висловитися італійською або англійською мовою. Привітні працівники школи залишили приємне враження та зламали деякі стереотипи про суворих європейських вчителів. Учні розповіли, що для вчителя кожна дитина є окремою особистістю і однаково важлива, дітей не змушують, а заохочують навчатися чомусь новому, проводять цікаві івенти та спілкуються з іншими школами, створюючи спільні проекти з ними.
Директор школи сіньйор Матео розповів про свій досвід роботи у школі Уганди та висловив співчуття щодо ситуації в Україні, адже він на власні очі бачив, що таке війна. Пан директор побачив в наших очах радість та запитав, чому ж в такій страшній ситуації ми усміхаємося. Ми відповіли, що завжди плекаємо надію на краще та робимо усе можливе, щоб в майбутньому стати сильними.
Більшість подорожуючих - студенти отця Миколая Данилевича, що вивчали протягом двох років італійську мову в Освітній спільноті св. Спиридона, планували цю подорож досить давно. Головною метою поїздки, окрім відвідування святинь та прогулянок, було спілкування з італійською молоддю, що стало важливим для практикування мови. Це середовище формує людину і так само допомагає їй швидко адаптуватися і навчитися діяти. В нашому випадку, діяти — це розмовляти, спілкуватися. Більшість розмовляли, розуміли один одного, і це наповнювало наші серця радістю і великою жагою робити це ще і ще, якомога більше часу, під час вечірніх прогулянок до пізньої ночі. Для студентської молоді це було надзвичайно приємно, адже у Києві в нічний час діє комендантська година.
Дякуючи Богу, в будь-якому куточку світу знайдуться люди, яких можна буде назвати друзями. Так вийшло і в нашому випадку - діти познайомилися з підлітками, що живуть в Італії вже довгий час, але між собою спілкуються українською. Хочемо подякувати кожному, хто доклав зусиль до організації нашої подорожі, людям, які нас приймали.
У місто Мілан неможливо не закохатися, воно приваблює своєю античністю, красою та шедевральними творіннями великих митців, що протягом багатьох століть невпинно створювали красу та велич
легендарних споруд.
Поїздка духовно й інтелектуально наситила наші розуми і надихнула на проведення подорожей у майбутньому.
Підготували: Нагорнюк Дар‘я, Павлюченко Марія