Кожного року 11 серпня на острові Корфу (по-грецьки Керкіра), де зараз знаходяться мощі святителя Спиридона Тримифунтського, звершується великий хресний хід, який звершується в пам'ять про спасіння острова від турецького нашестя 1716 року. 24 липня острів був взятий в облогу 50-тисячною турецькою армією. З моря його блокували кораблі Османської імперії. Жителі міста, під керівництвом графа Шуленбурга, із зброєю в руках намагались відбивати атаки навірних, але сили захисників після сорока шести днів кровопролитних боїв вичерпувалися. Жінки, діти й старі люди зібрались в священному для них храмі святителя Спиридона і молились, стоячи на колінах. Турки вже визначили день генеральної битви,  яка швидше за все, могла б бути для жителів міста останньою.

Батьківщиною святителя Спиридона Тримифунтського є острів Кіпр. Села Аскія (Askeia або Ashia), в якій народився святий, і Тремефусья (Tremetousia, турецк. Назв. - Erdemli), на місці якої колись розташовувався древнє місто Тріміфунт (тут служив св. Спиридон), знаходяться в тій частині острова Кіпр , яка окупована Туреччиною і входить до складу так званої Турецької Республіки Північного Кіпру. Обидві села розташовані приблизно в 12 км на схід від столиці острова м. Нікосія в окупованій частині провінції Ларнака (Larnaca). Відповідно до адміністративно-територіальним поділом Турецької Республіки Північного Кіпру вищевказані села входять до складу провінції Газімагуса (Gazimagusa), грец. назв. - Фамагуста, Famagusta. Тремефусья і Аскія розташовані приблизно в 6 км. один від одного (див. карту нижче).

Батьківщина святого Спиридона – острів Кіпр. Син простих батьків і сам простодушний, смиренний і доброчесний, він з дитинства пас овець, дійшовши ж зрілого віку, одружився законним шлюбом і мав дітей. Він провадив чисте і богоугодне життя, наслідуючи Давида в смиренності, Якова — у сердечній простоті й Авраама — в любові до подорожніх. Проживши небагато років у шлюбі, дружина його померла, і він ще більше і старанніше почав служити Богу добрими справами, витрачаючи весь свій статок на прихисток подорожнім і милостиню злиденним. Цим він, живучи в миру, так догодив Богові, що удостоївся від Нього дару чудотворения: він зцілював невиліковні хвороби й одним словом виганяв бісів. За це Спиридон був поставлений єпископом міста Триміфунта за царювання імператора Константина Великого та сина його Констанція. І на єпископській кафедрі він продовжував творити великі й дивні чудеса.

Зараз вже самій не віриться: невже був такий час, коли можна було довго сидіти «за ногу» старця, слухаючи богомудрим словами архімандрита Іоанна (Крестьянкіна)? Правда, траплялося це нечасто - старця всіляко «оберігали» від відвідувачів. І картина зазвичай була така - батюшка виходить з храму, а безліч паломників, які приїхали в монастир на раду до старця, кидаються до нього.

На прохання Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, з благословення Священного Синоду Елладської Православної Церкви, було прийнято рішення 26 квітня нинішнього року доставити в Україну десницю святителя Спиридона Тримифунтського.

Розповідь Н.В. Гоголя про паломництво до мощів
Cв.Спиридона

"... На острів Керкіра (Корфу) паломники добираються з Ігуменіци. Багато жителів цього портового міста працюють на Корфу, тому двічі на день - вранці і ввечері - туди відправляються невеликі судна -« Святий Спиридон »і« Свята Феодора ». Святитель Спиридон Триміфунтський і благовірна цариця Феодора, мощі яких знаходяться на Корфу, дуже шановані у греків, тому їх імена місцеві рибалки привласнюють і своїм невеликим човнам і катерам.